Жорстоке поводження з дітьми і нехтування їх інтересами можуть мати різні види і форми, але їх наслідки завжди завдають серйозної шкоди здоров’ю, розвитку  і соціалізації  дитини, нерідко складають загрозу її життю чи навіть спричиняють смерть.

фізичне                                                                            сексуальне

                                                   НАСИЛЬСТВО

психічне

         Будь-який вид  жорстокого  поводження з дітьми веде до найрізноманітніших наслідків, але поєднує їх одне – збитки здоров’ю дитини чи небезпека для її життя. Негативними наслідками для здоров’я є : втрата чи погіршення функції якогось органу, виникнення захворювання, порушення психічного чи фізичного розвитку. Зі 100 випадків фізичного насильства над дітьми приблизно 1- 2 закінчуються смертю жертви насильства. Наслідками фізичного насильства є синці, травми, переломи, ушкодження внутрішніх органів. Потрібен час, щоб вилікувати ці ушкодження, але ще більше часу і зусиль потрібно для того, щоб залікувати душевну травму, психіку дитини, яка постраждала від побоїв.

         Розрізняють наближені та віддалені наслідки жорстокого поводження і неуважного ставлення до дітей.

         До наближених наслідків належать фізичні травми, ушкодження, а також блювання, головний біль, втрата свідомості, характерні для синдрому струсу, що розвивається у маленьких дітей, яких беруть за плечі і сильно струшують. Окрім указаних ознак, у дітей при цьому синдромі з’являється крововилив в очні яблука. До найближчих  наслідків належать також гострі психічні порушення у відповідь на будь-який вид агресії, особливо на сексуальну. Ці реакції можуть проявлятися у вигляді прагнення кудись втекти, сховатися, або ж у вигляді глибокої загальмованості, зовнішньої байдужості. Однак в обох випадках дитина охоплена гострим переживанням страху, тривоги і гніву. У дітей старшого віку можливий розвиток важкої депресії з почуттям власної неповноцінності.

         Серед віддалених наслідків жорстокого поводження з дітьми виділяються порушення фізичного та психічного розвитку дитини, різні соматичні захворювання, особистісні та емоційні порушення, соціальні наслідки.

Порушення фізичного і психічного розвитку

         У більшості дітей, які живуть у родинах, де застосовуються тяжкі фізичні покарання, де лайка є методом виховання, чи в родинах, де діти позбавлені тепла, уваги, наприклад, у родинах батьків - алкоголіків, спостерігаються  ознаки затримки фізичного і нервово-психічного розвитку. Закордонні фахівці назвали цей стан дітей «нездатністю до процвітання».

         Діти, які зазнавали жорстокого ставлення до себе, часто відстають в рості, масі від своїх однолітків. Вони пізніше починають ходити, говорити, рідше сміються, значно гірше вчаться в школі, ніж їх однолітки. У таких дітей часто спостерігаються шкідливі звички : смоктання пальців, гризіння нігтів, розгойдування, онанізм. Та й ззовні діти, які живуть в умовах нехтування їх інтересами, фізичними й емоційними потребами, виглядають інакше, ніж діти, які живуть у нормальних умовах : у них припухлі сонні очі, бліде обличчя, скуйовджене волосся, неохайний одяг, інші ознаки гігієнічної занедбаності – педикульоз, висипи, поганий запах від одягу та тіла.

         Різні захворювання як наслідок жорстокого поводження

Захворювання можуть мати специфічний для окремого виду насильства характер: наприклад, наслідком фізичного насильства є ушкодження частин тіла і внутрішніх органів різного ступеня тяжкості, переломи кісток. При сексуальному насильстві можуть виникати захворювання гені талій, сифіліс, гонорея, СНІД, гострі та хронічні інфекції сечостатевих шляхів, травми, кровотечі зі статевих органів і прямої кишки, розриви прямої кишки і піхви тощо.

         Незалежно від виду і характеру насильства у дітей можуть спостерігатися різні психоматичні захворювання : ожиріння чи різка втрата ваги, спричинена порушенням апетиту. При емоційному (психічному) насильстві нерідко бувають шкірні висипи, алергійна патологія, виразка шлунку, при сексуальному насильстві – безпричинний біль унизу живота. Часто в дітей розвиваються такі нервово-психічні захворювання, як тіки,  заїкання, енурез, енкопрез (недержання калу), деякі діти повторно потрапляють до відділення невідкладної допомоги через випадкові травми, отруєння.

Психічні особливості дітей, які постраждали від насильства

         Практично всі діти, які постраждали від жорстокого поводження і зневажливого ставлення, перенесли психічну травму, у результаті чого вони розвиваються з суттєвими  особистісними, емоційними і поведінковими особливостями, що негативно впливає на їх подальше життя.

         Діти, що зазнали насильства, самі стають агресивними, що найчастіше виявляється у поводженні зі слабшими, молодшими за віком дітьми, тваринами. Часто їх агресивність проявляється у грі, іноді спалахи гніву не мають очевидної причини.

         Деякі з них. Навпаки, занадто пасивні, не можуть себе захистити. І втому, і в іншому випадку порушується контакт, спілкування з однолітками. У занедбаних дітей прагнення будь-яким шляхом привернути до себе увагу іноді проявляється у вигляді зухвалої, ексцентричної поведінки.

         Діти, які зазнали сексуального насильства, отримують невластиві для їх віку знання про сексуальні взаємини, що виявляється у їх поведінці, в іграх з іншими дітьми чи з іграшками. Навіть маленькі діти, які не досягли шкільного віку, але постраждали від сексуального насильства, згодом самі можуть стати ініціаторами розпусний дій і втягувати в них можуть велику кількість учасників.

         Найбільш універсальною  і тяжкою реакцією на будь-яке, а не тільки сексуальне насильство є низька самооцінка, що сприяє збереженню і закріпленню психологічних порушень, пов’язаних з насильством. Особистість із низькою самооцінкою переживає почуття провини, сорому. Для неї характерні постійна переконаність у власній неповноцінності, у тому, що «ти гірший за всіх». Унаслідок цього дитині важко домогтися поваги оточуючих, успіху, спілкування її з однолітками ускладнене.

         Серед цих дітей навіть у дорослому віці фіксується високий показник депресій. Це виявляється у нападах тривожності, безпричинної туги, почуття самотності, у порушенні сну. У старшому віці у підлітків можуть спостерігатися спроби суїциду або суїцидальна смерть.

         Почуваючи себе нещасливими, знедоленими  пристосовуючись до ненормальних умов існування, намагаючись знайти вихід із ситуації, що склалася, вони і самі можуть стати шантажистами. Це, зокрема, стосується сексуального насильства,коли в обмін на обіцянку зберегти секрет і не ламати звичного сімейного життя діти вимагають від дорослих ґвалтівників гроші, солодощі, подарунки.

Соціальні  наслідки  жорстокого  поводження  з  дітьми

         Можна виділити два наслідки, що виявляються одночасно : втрати для жертви і для суспільства.

         Діти, які зазнали  будь-якого  виду насильства, відчувають труднощі соціалізації: у них порушені зв’язки з дорослими, відсутні відповідні навички спілкування з однолітками, вони не мають достатнього рівня знань і ерудиції, щоб завоювати авторитет у школі тощо. Вирішення своїх проблем діти- жертви насильства – часто знаходять у кримінальному асоціальному середовищі, а це часто пов’язано з виробленням у них пристрасті до алкоголю, наркотиків, вони починають красти і здійснювати інші протиправні дії.

         Дівчатка нерідко починають займатися проституцією, у хлопчиків може порушуватися статева орієнтація. І ті, й інші згодом мають проблеми при створенні власної родини, вони не можуть дати своїм дітям достатньо тепла, оскільки не вирішені їх власні емоційні проблеми.

         Як говорилося вище, будь-який вид насильства формує у дітей і підлітків такі особистісні і поведінкові особливості, які роблять їх малопривабливими і навіть небезпечними для суспільства.

         Це насамперед втрати людських життів у результаті вбивств дітей і підлітків, їх самогубств, це втрати у їх особі продуктивних членів суспільства внаслідок порушення їх психічного і фізичного здоров’я, низького освітнього і професійного рівня, кримінальної поведінки. Це втрати в їх особі батьків, здатних виховати здорових у фізичному і моральному плані дітей. Нарешті, це відтворення жорстокості в суспільстві, оскільки самі  колишні жертви самі часто стають ґвалтівниками.